Розповісти друзям у:
Цьогорічний фестиваль
«Старовинний Меджибіж-2010» став надзвичайним подарунком любителям давнини.
Якщо порівнювати цьогорічне дійство з його попередніми версіями, то, без
сумніву, можна вважати його найкращим та найвдалішим. Але про все відповідно
черги.
Занурення у прадавні часи
починається для туристів вже біля
Меджибіжської дамби. Тут починають траплятися костюмовані учасники фестивалю.
Можна зустріти манірних панянок у розкішних сукнях з сімнадцятого століття, поважних
панів з шістнадцятого. А якщо пощастить – веселого монаха, який частує усіх
охочих міцним елем з невеличкої дерев’яної діжки.
Біля підніжжя фортеці
можна побачити оголошення про зліт байкерів. Знайти його не важко, причому не
лише візуально, але й за ревом потужних двигунів: навпроти місцевого будинку
культури у тінистому парку розташувалися десятки любителів «залізних коней».
Дорогою до фортечної
брами можна придбати силу-силенну різних сувенірів. А от за брамою починаються
вже зовсім інші часи… Ще декілька років назад рух реконструкторів був не таким потужним як зараз. Тоді
прощалися деякі «ляпи», коли, на приклад, ходити в бій можна було в обладунку й
кедах чи видавати речі з секонд-хенду за справжні артефакти. Зараз ні.
Побутовий табір всередині фортеці, де мешкають учасники фестивалю, облаштований
за усіма суворими правилами реконструкторської етики. Тут навіть посуд має
вигляд стародавньої кераміки й не вітається використання
мобільних телефонів. Учасники живуть у шатрах, що додає території всередині
фортеці шарму давно минулих років. Усі ті, кому немає де жити, або хто не
виглядає відповідним чином, повинні жити у Литовській вежі. Тому туристи, які
підіймаються сходами на оглядове приміщення, інколи бувають приголомшеними –
такої кількості людей у вежі не було, певне, ще з тих часів, коли в Меджибожі
знаходилися регулярні війська.
Культурна програма заходу
надзвичайно насичена. Із самого ранку в повітрі над фортецею чується дзвін
металу. Проходять турніри «Меч-меч», «Щит-меч», командні бої «5х5».
В кінці
кожного турнірного дня проходять масові постановочні баталії – «бугурти» (в
народі «стінка на стінку»).
Зазвичай початком для бою слугую гучний постріл з
кулевріни – праматері мушкету.
В перервах між боями
виступають гурти, які грають переважно фольк та фольк-рок. Спеціальні
гості фестивалю, культовий гурт «Spiritual Seasons» проводять танцювальні майстер-класи для усіх,
хто має бажання навчитися джизі та рілу – народним Ірландським танцям. Часто
можна почути звук волинок, на яких грають як на сцені, так і просто біля
вогнищ.
Після виступів гуртів,
коли на Меджибіж спадають сутінки, простір біля сцени заполоняє живе вогнище.
Фаєр-шоу цього року переросло у справжній фаєр-батл – грандіозне видовище, коли
різні команди показують своє вміння вправлятися з вогнем, використовуючи
звукові ефекти.
Для любителів настільних
ігор на фестивалі працює великий зал, де всі бажаючі можуть зіграти в магічні,
історичні та інші ігри. Ця нова можливість за два дні фестивалю назбирала
рекордну кількість бажаючих, так що було важко дочекатися місця за ігровими
столами.
Для тих, хто зголоднів
завжди знайдеться місце за столом історичного кафе. Тут можна скуштувати різних
страв, які готуються на величезних залізних сковорідках або варяться у
величезних казанах.
На рахунок стрільби з
луків та арбалетів проблем також немає – всі бажаючі можуть відчути себе Робін
Гудами в місцевому тирі.
Приємним сюрпризом для
любителів електронної музики стала дискотека опісля всіх вищеперерахованих
заходів. Цього року організатори пішли на сміливий крок й влаштували пробну
електро-фольк дискотеку. Явище не пересічне, але гостям надзвичайно
сподобалося, тому продовження однозначно буде.
Про фестиваль у Меджибожі
можна багато чого розказувати, але, самі розумієте, краще було побачити.
В’ячеслав Нагнибіда, «а5_Хмельницький»
Відео Ігоря Западенка, Хмельницький портал
Також дивіться:
