50-річчя перейменування з Проскурова у Хмельницький місто зустрічає як високорозвинуте в індустріальному, науково-технічному і соціально-культурному відношенні місто України. Його виробнича і соціальна інфраструктура в основному сформована у повоєнні роки. Характерно, що із 49 міст України з населенням понад 100 тисяч чоловік, Хмельницький в цей період розвивався найбільш інтенсивно. Динамізму в розвитку обласного центру надала підготовка і відзначення 300-річчя національно-визвольної війни 1648-1654рр.
Розширення промислового виробництва забезпечувалося як за рахунок будівництва нових, так і шляхом реконструкції діючих підприємств. У післявоєнні роки виник ряд крупних підприємств електротехнічного, радіотехнічного, електронного, машино- і приладобудівного, індустріально-будівельного і агроіндустріального напрямків, який становить основу міської промисловості.
Місто зводили не лише подоляни. Пліч-о-пліч працювали українці і росіяни, білоруси і молдовани, грузини і вірмени, представники багатьох інших національностей. На інтернаціональній основі формувалися трудові колективи. Важливим фактором розвитку Хмельницького стали всезростаючі інтернаціональні економічні зв'язки.
На кінець 60-х років місто перетворилося у крупний промислово-транспортний вузол. Зусиллями його трудівників, при активній участі і допомозі спеціалістів багатьох республік і областей колишнього СРСР, лише за 1966-1970 роки введено в дію 18 нових підприємств і виробництв. Стали до ладу радіотехнічний завод, перша черга заводу "Катіон", два корпуси заводу тракторних агрегатів, шкіргалантерейна фабрика, автопідприємство, відкрито тролейбусне сполучення. У виробничій сфері працювало 20 тисяч робітників, діяло понад 30 великих підприємств, оснащених близько 4 тисячами одиниць нового устаткування, понад 80 автоматичними, напівавтоматичними, механізованими, потоковими і конвеєрними лініями. Хмельничани освоїли 610 нових виробів. На рівні світових стандартів став випускати свою продукцію найбільший на Хмельниччині завод трансформаторних підстанцій. Об'єм промислового виробництва в місті протягом 60-х років зріс в 1,8 рази. А на тодішньому заводі "Хмельницьктрактородеталь" лише за роки семирічки валовий обсяг продукції зріс у 7 разів. Середньорічні прибавки продуктивності праці становили 7,2 відсотка. За рахунок раціонального використання відходів щорічно випускалося на 6 млн.крб. товарів народного споживання.
Щороку на будівельно-монтажних роботах освоювалося понад 60 млн. карбованців, в тому числі третина - на спорудженні промислових об'єктів. Тільки з 1965 по 1970 рік державні капіталовкладення в будівництво зросли більш ніж у 2 рази і становили на кінець п'ятирічки близько 23 млн. крб. В цілому за цей період було введено в дію 55 тис. кв.м виробничих площ.
Швидкими темпами велося спорудження заводів термопластавтоматів, залізобетонних конструкцій, хімічного, ремонтно-механічного, трикотажної фабрики. Одночасно здійснено реконструкцію м'ясокомбінату, заводів оцинкованого посуду, ливарно-механічного, пивоварного та інших.
На діючих і щойно зданих в експлуатацію підприємствах постійно дбали про вдосконалення виробництва, приводили в дію резерви, підвищували ефективність і якість праці. З цією метою були створені 5 лабораторій наукової організації праці, 10 відділів, 15 рад та 96 творчих бригад, в яких працювало 820 чоловік. Як результат, лише в 1969 році у виробництво впроваджено 95 планів НОП з економічним ефектом 180 тис.крб.
Приділялася увага розвитку соціальної сфери. Зокрема, за восьму п'ятирічку були побудовані 5 загальноосвітніх шкіл на 4900 учнівських місць, 4 дитячих дошкільних заклади на 2200 місць, дитяча спортивна школа №1. За ці ж роки введено житла на 271 тис. кв. м, що більше ніж удвічі перевищувало житловий фонд 1940 року (тоді було 130 тис. кв. м), газифіковано 13 тис. квартир, побудовано і реконструйовано 69 вулиць.
Важливою подією стало відкриття у Хмельницькому в 1967 році технологічного інституту побутового обслуговування, який розпочав підготовку спеціалістів вищої кваліфікації для побутової сфери, взуттєвої і швейної галузей промисловості.
Ще швидшими були темпи промислового розвитку наступного десятиріччя. Завдяки наполегливій праці стала до ладу друга черга заводів радіотехнічного і "Катіон", заводи хімічний і ремонтно-механічний, трикотажна, взуттєва, швейна фабрики, домобудівний комбінат. Згодом індустріальний комплекс обласного центру поповнився трьома потужними приладобудівними заводами: "Термопластавтомат", "Нева" і "Темп".
В цей період значно посилилась увага до механізації і автоматизації виробничих процесів. В роботі по вдосконаленню виробництва активну участь брали не тільки інженерно-технічні працівники, раціоналізатори і винахідники підприємств, але й науковці технологічного інституту, вчені АН України.
Результативність такої роботи добре видно на прикладі заводу ковальсько-пресового устаткування. Завдяки проведеній роботі тут значно зросла фондовіддача, підвищився коефіцієнт змінності обладнання і, як результат, випуск продукції перевищив наявні потужності.
Обговорення планів соціально-економічного розвитку підприємства мало на меті створення можливостей для визначення місця і ролі кожного працівника у вирішенні складних завдань виробничого і соціально-культурного спрямування, пошук конкретних шляхів, сил і засобів по їх реалізації.
Чималий досвід розв'язання економічних і соціальних питань нагромадив колектив заводу тракторних агрегатів (нині ВАТ "АК Адвіс"). На підприємстві послідовно здійснювалась програма поліпшення умов праці, побуту і відпочинку членів колективу в процесі реконструкції цехів, обов'язковим стало обладнання побутових приміщень, душових, саун. Поряд з державним житловим будівництвом велось спорудження житла господарським способом. Закономірно, що незабаром житловий фонд заводчан перевищив ЗО тис. кв.м. і становив рівно стільки, скільки було збудовано в місті за І п'ятирічку.
Комплексний підхід у розвитку виробничої І соціальної сфер використовувався і на радіотехнічному заводі. Тут паралельно із другою чергою підприємства збудували житлові будинки, базу відпочинку, піонерський табір на 350 місць тощо.
Новим у розв'язанні соціальних проблем було те, що радіозаводчани тісно співробітничали з будівельниками. Приладобудівники, зі свого боку, надавали будівельникам значну допомогу у зміцненні матеріальної бази на сотні тисяч карбованців, а ті, в свою чергу, не жаліли сил ради заводчан. Таке співробітництво давало позитивні результати для обох сторін. На кінець 1985 року житловий фонд радіотехнічного заводу становив вже 11 будинків і 2 гуртожитки загальною площею близько 40 тис. кв.м.
Подібна практика застосовувалась колективом заводу "Термопластавтомат", де, починаючи з 1976 року, за рахунок підприємства майже щорічно споруджувались житлові будинки, об'єкти торгівлі, побуту, лікувальні заклади. Зокрема, збудовано цілий мікрорайон з житловим масивом 100 тис. кв.м., з магазинами, діючою поліклінікою, жіночою консультацією, пунктом хімчистки, аптечним кіоском. Відкрито профілакторій в с Лісові Гринівці, піонерський табір на Чорному морі.
Постійну турботу про розв'язання соціальних питань проявляли на заводі трансформаторних підстанцій.
З початку сімдесятих років намітилася тенденція до змін в механізмі планування в масштабах міста. Суть їх полягала в прагненні наблизити економіку до соціальних потреб мешканців. Раніше підприємства розвивалися, в основному, виходячи з потреб центру. Роль міста полягала в наданні робочої сили за відповідну заробітну плату. При цьому соціальні потреби колективів і міста в цілому вищим керівництвом враховувалися недостатньо, а подекуди навіть ігнорувались.
Соціальне планування створювало умови і виступало визначальним чинником комплексного розв'язання існуючих проблем промислових підприємств, соціально-культурних об'єктів і міського господарства, органічного поєднання колективних, територіальних та галузевих інтересів, із запровадженням комплексного планування вольові адміністративні методи управління соціально-економічною сферою стали поступатися місцем демократичним. Ініціатива знизу виступала надійним інструментом подолання залишкового підходу до розвитку соціальної сфери.
Відомства, як правило, прислухалися до пропозицій заводчан щодо економічного і соціального розвитку і, в свою чергу, ставили перед виробничниками більш обґрунтовані, пов'язані з розвитком галузей, завдання. Так, на основі зустрічних пропозицій народжувалися програми дій, підкріплені фінансовими і матеріальними ресурсами та організаційними заходами.
Перший комплексний план соціально-економічного розвитку міста на 1971-1975 роки був схвалений 7-ю сесією міської Ради депутатів трудящих 21 червня 1972 року. З цього часу взято курс на реалізацію заходів по поліпшенню житлових умов виробничників, розв'язанню проблем їх побутового і торговельного обслуговування, благоустрою міста, боротьбі з порушниками дисципліни і громадського порядку і т. д.
Важливим доповненням до комплексного плану став розроблений міськвиконкомом типовий паспорт узгоджених робіт по благоустрою територій кожного підприємства, установи і організації. Крім цього були розроблені комплексний план благоустрою, озеленення і зовнішнього оформлення міста на 1970-1980 роки і план розвитку міського господарства на цей же період. Велику роботу в цьому напрямку здійснили депутати. Вони звернулися до кожної сім’ї з проханням любити і берегти свій дім, подвір'я, вулицю, дотримуватися зразкової чистоти і громадського порядку. В лютому 1975 року сесія міської Ради депутатів трудящих прийняла звернення до мешканців про перетворення Хмельницького в місто високопродуктивної праці, високої культури і зразкового порядку. Для більшого впливу на стан справ обранці об'єднувались в депутатські комісії, групи і пости на виробництві і за місцем проживання, подавали приклад високопродуктивної праці, здійснення широкої програми соціальних заходів.
Реалізуючи комплексні плани, типовий паспорт, підтримуючи звернення депутатів, мешканці міста виконали великий обсяг робіт по будівництву і реконструкції вулиць, площ, водопроводів, газових мереж, розвитку тролейбусного і автобусного сполучення.
Протягом 80-х років, особливо їх другої половини, на підприємствах міста, зокрема, на заводі трансформаторних підстанцій, у виробничому об'єднанні ковальсько-пресового устаткування та інших пріоритетну увагу стали приділяти вдосконаленню виробництва за рахунок впровадження прогресивних технологій, механізації та автоматизації виробничих ділянок, розвитку раціоналізаторства, винахідництва. Широко впроваджувалися програми з нової техніки, вивільнення робочих рук, механізації, підвищення технологічної культури.
На середину 80-х років в обласному центрі трудівниками освоєно понад 400 нових видів і моделей продукції.
Роботу науково-технічної громадськості міста координувала рада винахідників і раціоналізаторів. Вона спрямовувала її зусилля на розв'язання найважливіших народногосподарських завдань, розвиток творчої ініціативи і підвищення активності трудящих. Члени ради проводили заводські та загальноміські конкурси і огляди. Значна їх частина відзначалася високою результативністю. Так, в ході одного такого конкурсу провели паспортизацію відходів промислового виробництва і виробили відповідні рекомендації по їх раціональному використанню. На основі отриманих матеріалів була відкрита постійно діюча виставка "Відходи - у доходи", що стала справжньою школою передового досвіду.
Але в розвитку міста на рубежі 70-х - початку 80-х років дали про себе знати кризові явища. Останні 20 років не виконувалися плани зростання обсягів промислового виробництва і продуктивності. Знизилася фондовіддача, не здійснювалися намічені заходи по науково-технічному прогресу, зарплата у розвитку випереджувала темпи росту продуктивності праці. Хронічно не виконувалися плани випуску товарів народного споживання. Найнижчою була їх питома вага на підприємствах союзного підпорядкування. Разом з тим, збільшенням випуску і асортименту товарів народного споживання займалися повільно. Серйозно загострилися соціальні проблеми, розв'язання яких значно відставало від розвитку виробничої сфери. Повністю не освоювалися кошти на спорудження об'єктів соціально-культурної сфери, особливо дошкільних закладів, шкіл, установ охорони здоров'я, житлових будинків.
Враховуючи це, а також те, що в останні роки посилилася взаємозалежність обох сфер і зріс вплив соціальних факторів на економічний розвиток, керівництво міста почало поволі виправляти становище. Плануючи будови, мікрорайони, спортивно-оздоровчі комплекси, готелі, магазини стали виходити не з можливостей, а з потреб. Бо із більше ніж 40-мільйонного прибуткового податку в існуючих цінах в обласному центрі залишалася лише 10-та частина. Решту забирав центр. Тому стали розраховувати не тільки на держкапіталовкладення, але й на кошти підприємств, організацій і установ. Для концентрації коштів на міські потреби рішенням сесії міської Ради народних депутатів було відкрито в житлосоцбанку спеціальний рахунок.
Завдяки цьому за останнє десятиріччя реконструйовано залізничний, до ладу вступили аеро- і автобусний вокзал, готелі "Поділля" і "Енеїда", критий ринок, центр науково-технічної інформації, обчислювальний центр ЦСУ, поліграфічний комбінат, музично-драматичний театр, Палац творчості дітей і школярів, кінотеатр "Проскурів" тощо.
Сьогодні Хмельницький займає площу понад 8,6 тис. га. В ньому проживає близько 254,3 тис. чол. В місті діє більше 80 промислових підприємств, робота яких орієнтована на випуск продукції харчової промисловості, машинобудування та металообробки, товарів легкої промисловості, будівельних матеріалів та ін.
Незважаючи на труднощі, які спіткали молоду українську державу в перші роки незалежності, вже починаючи з 1997 року було призупинено спад виробництва і досягнуто стабільного зростання обсягів промислової продукції. Так, якщо у 1997 році було вироблено продукції у діючих цінах на суму 237,8 млн. грн., то в 2003 - на суму 763,4 млн. грн., що в 3?2 рази більше. Контингент надходжень податків і зборів склав по місту з початку поточного року 239527,4 тис. грн., у порівнянні з минулим роком надходження збільшились на 12%.
Надходження доходів загального фонду міського бюджету за 2003 рік склали 103303,5 тис.грн., що становить 130% до минулого року, питома вага доходів міста в загальних надходженнях - 43,1%.
В структурі доходів міського бюджету найбільша питома вага належить:
прибутковому податку з громадян - 59967,6 тис. грн. (58%), місцевим податкам і зборам - 20436,9 тис. грн. (19,8%), єдиному податку - 8618,9 тис. грн. (8,3%), платі за землю - 7661,5 тис. грн. (7,4%).
Надходження місцевих податків і зборів за 2003 рік склали 20436,9 тис.грн., в структурі місцевих податків і зборів найбільша питома вага ринкового збору - 88,5%. Надходження ринкового збору рахуються в сумі 18085,6 тис. грн. і збільшилися в порівнянні з минулим роком на 3767,6 тис. грн., темп росту - 126,3%.
Доходи бюджету М.Хмельницького в розрахунку на одного жителя за 2003 рік склали 406,71 грн., за попередній рік-312,79 грн., темп росту - 130%. Підсумки роботи промислових підприємств в 2003 році свідчать, що велася робота в напрямку поступового збільшення обсягів виробництва промислової продукції. Так, за січень-грудень 2003 року вироблено промислової продукції на 89,5 млн. грн. більше, ніж у 2002 році, індекс складає 109,02%.
В 2003 році стабільно працювали та нарощували обсяги виробництва ВАТ "Укрелектроапарат", ВАТ "Хмельницькзалізо-бетон", КП "Маслосирбаза", ТОВ "Хлібокомбінат", ЗАТ "Хмельницьк-легпром", ТОВ "Нейл-ЛТД" та інші.
Товарів народного споживання в 2003 році вироблено в діючих цінах на суму 220,9 млн. грн., індекс складає 97,6%, що на 2,4% менше ніж в 2002 р. Але на протязі року простежувалось поступове нарощування виробництва товарів народного споживання, так в порівнянні з першим півріччям 2003 року їх виробництво зросло на 8,3%. Щоб вийти на 100 % по виробництву товарів народного споживання, необхідно додатково виробити продукції на суму 6,6 млн. грн.
Промисловими підприємствами міста вироблено непродовольчих товарів на суму 65,4 млн. грн., що на 21,6 млн. грн. більше, ніж у 2002 році, індекс -121,4%, в тому числі товарів легкої промисловості на суму 30,9 млн. грн., що на 6,4 млн. грн. більше, ніж у 2002 році, індекс -106,9%.
Продовольчих товарів виготовлено на суму 146,3 млн. грн., що на 15,1 млн. грн. менше, ніж у минулому році, індекс складає 90,86%. Алкогольних напоїв виготовлено на суму 9,2 млн. грн., що на 0,9 млн. грн. менше, ніж у 2002 році, індекс - 88,63%. Саме зменшення виробництва продовольчих товарів та алкогольних напоїв (пива) на деяких підприємствах негативно вплинуло на виробництво товарів народного споживання в цілому. Основними причинами спаду виробництва товарів народного споживання стали: втрата ринків збуту в Росії, відсутність достатньої кількості сировини, розрив відносин з постачальниками давальницької сировини, висока конкуренція та насиченість продукцією інших виробників торговельної мережі міста.
В порівнянні з початком року на промислових підприємствах міста зменшилась заборгованість по виплаті заробітної плати на 1,1 млн. грн., станом на 1.12.2003 року складає 2,7 млн. грн. Недоїмка до бюджету станом на 1.01.2004 року зменшилась на 0,2 млн. грн. і складає 1,3 млн. грн. Разом з тим збільшилась недоїмка до пенсійного фонду на 0,1 млн. грн. і станом на 1.12.2003 року склала 0,6 млн. грн.
Середньомісячна заробітна плата по місту Хмельницькому станом на 1.12.2003 року складає 498,47 грн., в промисловості - 538,9 грн.
Аналізуючи роботу окремих галузей промисловості можна сказати, що найбільшу питому вагу займає машинобудівна галузь -26,4%, до якої відноситься 14 підприємств.
Флагман підприємств машинобудівної галузі міста - ВАТ "Укрелектроапарат", яке є провідним підприємством у СНД та Європі по виробництву силових масляних та сухих трансформаторів, комплексних трансформаторних підстанцій. Якість виробів підприємства підтверджується сертифікатами якості "УкрСЕПРО" та ГОСТ/Р Росії. На підприємстві впроваджено та функціонує міжнародна система забезпечення якості ISO 9001.
Одним з найстаріших підприємств міста є ВАТ завод КПУ "Пригма Прес". Більше 100 років підприємство виготовляє продукцію, яка відома в Україні та за її межами. Підприємство є монополістом на ринку України по виробництву автоматів ковальсько-пресових, автоматів ковальсько-пресових пружинно-навивальних, правильно-відрізних верстатів (безарматурних), що відкриває перспективи для виробництва та вкладення інвестицій. На підприємстві впроваджуються у виробництво нові види конкурентоспроможної продукції.
Більше 70 років працює ще одне велике машинобудівне підприємство ВАТ "АК Адвіс". Підприємство досягло вагомих результатів у виробництві техніки для сільського та комунального господарства, за що неодноразово нагороджувалось грамотами Міністерства промислової політики України. Підприємство - постійний учасник міжрегіональних та міжнародних виставок, де успішно представляє свою продукцію, розширює географію експорту.
ДП "Новатор" засноване в 1966 році, спеціалізується на виробництві бортової навігаційної апаратури для авіації, апаратури зв'язку та безпеки руху на залізничному транспорті, лічильників газу та води, медичної техніки. На підприємстві модернізується верстатний парк та обладнання, розробляються і впроваджуються у виробництво нові вироби.
Друга за питомою вагою в загальних обсягах виробництва є харчова промисловість - 25,9%, яка представлена 7 підприємствами, які відомі не тільки в Україні, а й за її межами.
Так, КП "Хмельницька маслосирбаза" за роки незалежності перетворилася в багатопрофільне харчове підприємство. Побудовано та введено в дію нову дільницю по виготовленню морозива, цех по виробництву продукції з незбираного молока, ряд інших об'єктів, розширено компресорний цех. Продукція має високу якість, через що користується широким попитом та має збут не лише в Україні, а й за її межами.
ВАТ "Хмельницький обласний пивзавод" відзначив свій 100-літній ювілей. Підприємство випускає 10 сортів пива, які гідно оцінено на вітчизняних та міжнародних виставках. Однією з особливостей промислового виробництва пива на підприємстві є те, що пиво називають "живим", оскільки воно не проходить високотемпературної обробки та не містить хімічних домішок.
ТОВ "Хлібокомбінат" забезпечує місто та багато районів Хмельницької області хлібом, хлібобулочними та кондитерськими виробами. Щодоби комбінат випікає до 100 т хліба та хлібобулочних виробів. Підприємство працює стабільно, продукція нагороджувалась дипломами міжнародних та всеукраїнських виставок за оригінальність представлених зразків, широкий асортимент продукції, а також призами та дипломами за якість, виживання та стабільність в ринкових умовах.
В місті набуває свого розвитку і легка промисловість. Поряд із стабільно працюючими підприємствами, такими як ЗАТ "Хмельницьклегпром", ВАТ "Взутекс", ВАТ "Швейна фабрика "Спецодяг", з'являються і нові, які знаходять своє місце на ринку товарів легкої промисловості.
За останні роки значно покращили роботу підприємства будівельної галузі. Серед них ВАТ "Хмельницькзалізобетон", ВАТ "Завод будівельних матеріалів" та інші.
Хочеться відмітити підприємства, які створені вже у нових умовах господарювання. Це ТОВ "Хекро Пет ЛТД", ТОВ "Нейл ЛТД", ДП "ТІН Імпекс" та інші. Підприємства стабільно працюють, нарощують обсяги виробництва, створюють нові робочі місця, що позитивно впливає на соціально-економічну ситуацію в місті.
Сьогодення вимагає пошуку нових шляхів та методів організації виробництва, освоєння нових видів конкурентоспроможної продукції, яка б користувалась попитом на внутрішньому та зовнішньому ринках. Над вирішенням цього питання успішно працюють промислові підприємства міста Хмельницького, адже від покращення їх роботи зросте добробут жителів нашого міста та держави в цілому.
Із книги "Від Проскурова до Хмельницького: минуле та сучасність". Матеріали міської науково-практичної конференції, приуроченої до 50-ї річниці перейменування міста Проскурова у місто Хмельницький. Хм. 2004
