У серпні 1993 року на перехресті вулиць Кам'янецької та Гагаріна встановлено пам'ятник Богдану Хмельницькому. Цей монумент встановили до 500-річчя першої письмової згадки про наше місто. Але це місце встановлення зовсім не відповідає замислу скульптора - В. Борисенка та архитектора - М. Копила.
Всі визнають, що пам'ятник Богдану Хмельницькому виглядає досить незграбним. З художньої точки зору пам'ятник має декоративно-паркову форму, тобто його риси силуетні, а не деталізовані. Таке враження, що скульптор бачив лише зменшену копію свого творіння і не уявляв як він буде виглядати в натуральну величину.
Хоча у місті вже був як мінімум один пам'ятник гетьману, у місцевої влади виникла думка спорудити більш величний монумент. Гроші на нього в організованому порядку почали збирати серед жителів міста у кінці 80-х.
Пам'ятник з самого початку призначався для розміщення на високому пагорбі, звідки він мав чітко проглядатись з усіх сторін міста. Первинним місцем розташування пам'ятника було перехрестя вулиць Сковороди та Кам'янецької.
Вже навіть була відведена відповідна земельна ділянка, але була одна проблема: на даній ділянці було розміщено декілька приватних житлових будинків і місто мало надати мешканцям цих будинків нове житло. Але «прозорливі» мешканці заздалегідь попрописували у свої будинки всіх родичів і знайомих. А згідно тодішнього законодавства, держава у такому випадку мала надати повноцінне житло всім прописаним мешканцям. От і вийшло, що замість 4-5 квартир місто мало надати понад 10 квартир.А таке «задоволення» місту було «не по кишені»... Ось і залишився пам'ятник гетьману, який мав стати символом нашого міста, нікому не потрібним.
Монумент залишився припадати пилом на складі. Тільки у 1993 році, коли місто мало святкувати свою 500-ту річницю, мер Хмельницького — М. Чекман — згадав за цей пам'ятник і доручив архітекторам знайти для нього гідне місце.
Були різні варіанти. Найпершим і найочевиднішим було місце біля обласної адміністрації та ради - адже пам'ятник Леніну демонтували у 1992 році. Але виникло делікатне питання: яким боком має стояти монумент? Якщо обличчям до площі, до людей — то виходило, що спиною гетьмана та задом коня до входу у найвищі державні установи області. Якщо ж навпаки — то взагалі незрозуміло для чого його ставити...
Коли нашим «державним мужам» розтлумачили вірогідні сценарії використання цього факту під час масових демонстрацій, вони тут же відмовились від цього місця!
Наступним вірогідним місцем розташування пам'ятника став міст через залізничні колії на вул. Кам'янецькій. Існував проект розташування Б. Хмельницького НАД цим мостом.
Архітектор, який це пропонував, доводив, що це буде найпередовіший проект у Європі. Пам'ятник мав кріпитись на металевих стовпах і його мало бути видно здалеку по всій вулиці Кам'янецькій. Але постало те саме питання: яким боком ставити пам'ятник — до центру чи від нього? Потім додалось ще одне: що будуть бачити водії та пішоходи, які будуть проїжджати або проходити під цією пам'яткою? Невдовзі відмовились і від цієї ідеї.
А свято вже наближалось і пам'ятник мав бути десь встановлений. І тогочасний головний архітектор нашого міста М.Копил обрав, на його думку, «найменше зло» - місце біля обласної філармонії. Богдан Хмельницький і його кінь прекрасно проглядаються з вулиці Кам'янецької, і це напевне його чи не єдина перевага.
Всі, навіть архітектор, який його ставив, визнають що пам'ятник поставлено невдало. Він не несе того задуму, для якого був зроблений, і він не став тим символом міста, яким мав би стати по праву. Така ситуація породила масу «народних» назв пам'ятника. Одна з найпоширеніших назв — «пам'ятник коню Богдана Хмельницького». На жаль, відхід від задуму скульптора не приніс очікуваної пошани як самому скульптору, так і Богдану Хмельницькому, якого вшанували в такий спосіб.
Денис Монастирський,
з книги "Хмельницький культурний: з минулого в майбутнє", 2006 р.
Хмельницький портал.
Історію про встановлення пам'ятника Богдану Хмельницькому розповів Денису М. Копил. У 1993 році він був головним архітектором міста і саме він приймав рішення про місце встановлення монументу. На жаль, М. Копил вже помер, а документальними свідоцтвами цієї історії Хмельницький портал не володіє. Можливо, наші читачі зможуть допомогти в цьому.
Також читайте:
Чи потрібен нашому місту неофіційний символ?
"Аморального коня" збираються одягнути
Бронзового коня не одягли
Бронзовая «яичница»
