Двоповерховий особняк у стилі бароко, – одна з найкрасивіших старовинних споруд Проскурова. Побудований у 1903 році він належав одному з проскурівських лікарів.
Двоповерховий особняк у стилі бароко, – одна з найкрасивіших старовинних споруд міста. Побудований у 1903 році він належав одному з проскурівських лікарів. Наприкінці червня 1914 року, перед самим початком Першої світової війни, власник здав свій особняк у державну оренду військовому відомству.
До цього часу на Балканах вже щосили набув Австро-Сербський конфлікт, що розколов Європу на два ворогуючі табори: Німеччина й Австро-Угорщина з одного, країни Антанти (Франція, Англія, Росія ін.), з іншого боку. 17 липня в Російській імперії оголосили загальну мобілізацію. 18 липня Подільську губернію, як прикордонну з Австрією (кордон проходив по Збручу) перевели на військовий стан. 19 липня до Проскурова прибув генерал Олексій Брусилов, якого призначили командуючим Проскурівською групою військ, що 28 липня була перетворена на 8-му армію Південно-Західного фронту. Штаб армії розмістився саме у будинку №4 по вулиці Старобульварній. В цьому ж будинку були виділені три житлових кімнати особисто для генерала О.Брусилова.
У ці липневі дні 1914 року в Проскурів прибувають усе нові й нові частини російських військ. До початку серпня 8-а армія Брусилова займала наступне положення: 7-й армійський корпус – біля села Западинці, 12-й корпус — поблизу Проскурова, 8-й корпус — біля Шарівки, 3-я і 4-я стрілецькі бригади — навколо Ярмолинець, 12-я кавалерійська дивізія — біля Войтовець, 2-я козача дивізія — поблизу Городка, штаб і армійські тилові установи в Проскурові.
Офіційно прийнято вважати, що Росія вступила у війну 1 серпня 1914 року. 4 серпня Брусилов одержує наказ почати просування 8-ї армії від Проскурова до державного кордону на р. Збруч. Але в перший же день цього просування до містечка Городок 2-а зведена козача дивізія змушена була вступити в бій з переважаючими силами австрійської кавалерійської дивізії. Як виявилося, противник дещо раніше, вторгнувся на нашу територію у районі Сатанова і Гусятина.
Перший же бій закінчився для австрійської армії вкрай невдало. Розповідали, що трупи на полі бою під Городком збирали три дні. Загиблих австрійських солдат (а це, переважно, угорські гусари) поховали на місці бою, біля в'їзду до міста у двох братських могилах. Що стосується російських військ, то тут відзначилися підрозділи 2-ї зведеної козачої дивізії генерал-майора Павлова (16-й і 17-й Донські козачі полки, 1-й лінійний полк Кубанського козачого війська, 1-й Волзький полк Терського козачого війська). Саме вони грамотно провели бій під Городком.
Після цього бою генерал-майор Павлов отримав звання генерал-лейтенанта, а козаки були відзначені медалями, які вручив особисто командуючий армією Брусилов. Попутно відзначимо, що згаданий генерал Павлов у наступні роки громадянської війни став видатним керівником білогвардійського корпуса. Більш того, армія Брусилова стала дійсною "кузнею" кадрів для білої гвардії. Наприклад, генерал-квартирмейстром штабу 8-й армії був не хто інший, як А.Денікін, 12-й кавалерійською дивізією командував А.Каледін, а 48-й піхотною дивізією — Л.Корнілов. Усі ці генерали ввійшли до історії як стовпи білого руху. А от Брусилов, навпаки, у 1920 року вступив до Червоної Армії, де до дня своєї смерті (1926 рік) займав відповідальні штабні посади. Але прославило генерала на увесь світ не це. У травні-червні 1916 року він (тоді вже головнокомандуючий Південно-Західним фронтом) провів наступальну операцію, застосувавши принципово нову тактику прориву оборони супротивника на величезній ділянці фронту (до 550 км). Термін "Брусиловський прорив" увійшов до енциклопедій та всесвітньої історії військового мистецтва.
З 1921 року особняк переходить у розпорядження дивізії Червоного козацтва – тут облаштували квартири для командного складу червоних козаків. Так, з 1921 по 1937 роки в будинку № 4 жив командир дивізії, згодом командир корпусу, герой громадянської війни Михайло Дьомичев. Одночасно тут само були кімнати для гостей, що прибували до проскурівського гарнізону. Свого часу в них зупинялисья відомі воєначальники С.Будьонний, К.Ворошилов, Й.Якір, В.Примаков, а також лідер Французької компартії Марсель Кашен (відвідав Проскурів у 1928 році для зустрічі з підшефною дивізією Червоного козацтва).
Міська дитяча лікарня, 1950-ті.
Після Великої Вітчизняної війни в будинку деякий час були квартири вищих обласних партійних працівників, а згодом розташувалась міська дитяча лікарня. У 2001 році приміщення зайняв Палац урочистих подій.
Публікується за книгою "Прогулянка Проскуровом"
