Створення телеграфної мережі на Поділлі набуло свого розвитку після введення в 1854 році телеграфної проводової лінії Москва-Київ.
У межах України почали створюватися територіальні телеграфні відділення, у тому числі й Житомирське, до складу якого у 1866 році увійшла Кам'янець-Подільська телеграфна станція, а згодом і Проскурівська.
Проскурівська поштово-телеграфна контора
Після завершення у 1870 році будівництва залізничної лінії Жмеринка-Проскурів-Волочиськ у Проскурові з'явилася ще одна телеграфна станція, що належала залізничній станції Проскурів.
Після проведення поштової реформи 1840 року відбулися зміни, з'являлися нові підприємства зв'язку. В 1880 роках почалося об'єднання поштових і телеграфних станцій. Мережа установ зв'язку збільшувалася і до 1890 року у містах та значних містечках Подільської губернії вже діяли поштово-телеграфні контори (ПТК), поштово-телеграфні відділення (ПТВ) і просто поштові відділення у менш значних містах та великих селах.
Поштово-телеграфні контори (ПТК) Кам'янецького повіту в кінці XIX ст.
1. Кам'янець-Подільська поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був статський радник Христофор Христофорович Маршнер, його заступником - неіменований радник Михайло Семенович Говорко. Поштово-телеграфними чиновниками контори були: 2-го розряду - неіменований радник Олександр Ілліч Яцентковський; 3-го розряду - колезький агент Микола Іванович Волошинович і титулярний радник Костянтин Осодорович Корецький; 4-го розряду - Елеонора Карлівна Шуркевич; колезький регістратор Вікентій Йосипович Бейгієр та неіменований чиновник Вільгельм Мартинович Крафт.
2. Городоцька поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був колезький секретар Самійло Євтихієвич Батюк.
3. Проскурівська поштова телеграфна контора. Начальником ПТК був колезький агент Олександр Олександрович Яворівський. Його помічником - колезький секретар Костянтин Олександрович Боцяновський.
4. Чорноострівська поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був титулярний радник Володимир Олександрович Кучеровський. Його помічником - неіменований чиновник Оседор Якович Вуйлов.
5. Ярмолинецька поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був колезький секретар Михайло Олександрович Шептовецький, а його помічником неіменований чиновник Стратон Михайлович Булаківський.
6. Летичівська поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був колезький секретар Іуліан Вільгельмович Фельнагель, його помічник - колезький секретар Микола Іасонович Гаудич.
7. Деражнянська ПТК. Начальником ПТК був колезький секретар Микола Романович Чоловський.
8. Меджибізька ПТК. Начальником ПТК був колезький агент Іван Адамович Янушкевич.
9. Новоушицька поштово-телеграфна контора. Начальником ПТК був колезький агент Віктор Олександрович Поповський, його помічником - колезький агент Євсій Павлович Ковальов.
10. Дунаєвецька поштово-телеграфна контора. Її начальником був колезький секретар Іван Євграфович Кочнев, його помічником титульний радник Іван Іванович Лисецький.
Поштово-телеграфні відділення (ПТВ) 1895 року:
1. Гусятинське поштово-телеграфне відділення (начальник колезький секретар Михайло Онуфрійович Глембоцький).
2. Жванецьке поштово-телеграфне відділення (начальник колезький регістратор Лев Іполітович Твердохлібович).
3. Фрампольське поштово-телеграфне відділення(начальник колезький регістратор Володимир Адамович Вилежинський).
4. Староушицьке поштово-телеграфне відділення(начальник колезький секретар Володимир Олександрович Восходов).
5. Муровано-Куриловецьке поштово-телеграфне відділення (начальник колезький регістратор Яків Явдокимович Новаковський).
Поштові відділення (ПВ) Кам'янецького повіту:
1. Ісаківецьке поштове відділення (начальник неіменований чиновник Іустин Іванович Звіревський).
2. Лянцкорунське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Іван Миронович Побережнюк).
3. Нігинське поштове відділення (начальник колезький регістратор Адам Фомич Вилежинський).
4. Смотрицьке поштове відділення (начальник неіменований чиновник Онисим Іванович Бартков).
5. Сатанівське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Іван Феодорович Беженар).
6. Фельштинське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Феодор Миколайович Кремінський).
7. Вовковинське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Семен Хомович Гаврищев).
8. Женишковецьке поштове відділення (начальник колезький секретар Хрисанф Онуфрійович Карашевич).
9. Зіньківське поштове відділення (начальник колезький секретар Степан Іванович Поповський).
10. Вербовецьке поштове відділення (начальник неіменований чиновник Андрій Федорович Достомський).
11. Віньковецьке поштове відділення (начальник неіменований чиновник Іван Михайлович Марчак).
12. Калюське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Мофій Феодорович Вандзяк).
13. Миньковецьке поштове відділення (начальник колезький регістратор Андрій Петрович Ієвлев).
14. Тиннянське поштове відділення (начальник неіменований чиновник Йосип Йосипович Петринський).
Поряд з державними поштовими конторами діяли губернські, повітові військові, залізничні поштові контори і відділення, які теж займалися поштовими перевезеннями і зв'язком.
Постійно удосконалювалася система управління поштово-телеграфним зв'язком. Поштовий департамент змінило Головне управління пошти і телеграфів. В губернії діяла поштова частина канцелярії Подільського губернатора. Запроваджувалось приватне утримання кінно-поштових станцій, новий порядок отримання кореспонденції з поштових відділень і станцій, правила пересилання простих і рекомендованих відправлень. Обмежувалася вага поштових посилок до одного пуда. Лише в окремих випадках дозволялося пересилати вагою до трьох пудів посилки Міністерства закордонних справ, казначейства, Міністерства юстиції, а також великовагові посилки особливого призначення. З 1883р. залізницею почала переправлятися кореспонденція різних видів.
Вслід за телефонізацією міста Проскурова розпочався устрій «земського телефону», або міжповітової телефонної мережі. Це було народженням міжміського телефонного зв'язку. У вересні 1912 р. проскурівська газета «Подільський тижневик» надрукувала інформацію про телефонізацію Проскурівського та ще двох повітів за проектом інженера Фазмі. Перші телефони були встановлені в державних установах та медичних закладах цих повітів.
У Кам'янець-Подільському, а вслід у Проскурові, перші повітряні стовпові лінії міжповітового телефонного зв'язку були споруджені у 1920 роках. Абонентів місцевого і міжповітового телефонного зв'язку обслуговували телефоністи, на комутатори яких були заведені лінії обох видів зв'язку.
Телефонний зв'язок інтенсивно розвивався і вже в 1923-1924 роках довідкова книга «Промислова Росія» надавала перелік міст і населених пунктів, які мали телефонні мережі та сполучення. Серед міст Подільської губернії, які мали телефонні мережі міжміської та приміської дії, були міста - Вінниця, Проскурів, Могилів-Подільський, Ка'мянець-Подільський, Тульчин та Гайсин.
Трихвилинна розмова з пунктом на відстані до 25 верст коштувала 15 коп., до 50 верст - 21 коп., до 100 верст - 39 коп. Тарифи визначалися в золотих рублях. Телефонний зв'язок з Москвою в Подільській губернії був відсутній. По Україні лише Харків (столиця) працював з Москвою погодинно за таким розкладом: 00.00-10.00, 11.00-13.00, 13.30-16.00, 19.00-24.00 год.
Подається за виданням:
Телекомунікації Поділля: історія і сучасність. К.-П., - 2007.
