Iмена Жеглова та Шарапова, назва банди "Чорна кiшка" та прiзвисько "Горбатий" стали легендарними. Але все це - кiно, а от як було у реальному життi, i не десь у Москвi, а в нашому Проскуровi - про це мова пiде далi...
Телебачення регулярно демонструє популярнi кiнострiчки "Народженi революцiєю" та "Мiсце зустрiчi змiнити не можна", завдяки яким не одне поколiння наших спiввiтчизникiв має досить непогану уяву про роботу петроградського i московського карного розшуку та кримiнальне життя цих мiст у минулому. Iмена Жеглова та Шарапова, назва банди "Чорна кiшка" та прiзвисько "Горбатий" стали легендарними. Але все це - кiно, а от як було у реальному життi, i не десь у Москвi, а в нашому Проскуровi - про це мова пiде далi.
В 1917 роцi, з початком громадянської вiйни, кримiнальна ситуацiя в Проскуровi повнiстю вийшла з-пiд контролю. Кожного мiсяця, користуючись безвладдям i хаосом, активiзувались окремi злочинцi. В 1918 роцi найвпливовiшi угруповання об'єдналися в банду "Червона точка", яка протягом двох рокiв наганяла страх на мешканцiв Проскурiвщини. Найгучнiшого резонансу набуло пограбування кiнного екiпажу Державної скарбницi УНР 24 лютого 1919 року. О 23 годинi озброєна група бандитiв у кiлькостi понад 20 осiб здiйснила напад на пiдводи, якi їхали з поштово-телеграфної установи (нинi в цьому примiщеннi на вул. Театральнiй - облвiйськкомат) на станцiю Проскурiв. Перестрiлявши охорону, розбійники здобули касу, в якiй до Кам'янця-Подiльського переправляли 1 691 236 гривень та 25 000 царських золотих червонцiв.
(зараз приміщення належить обласному військовому коммісаріату - вул. Театральна, 64).
Пiсля встановлення радянської влади, злочиннiсть почали поволi приборкувати. Немала заслуга в цьому була проскурiвського карного розшуку на чолi з колишнiм червоноармiйцем В.Соболем (злочинцi нагородили його прiзвиськом "Поламаний" - за те, що вiн шкутильгав пiсля поранення). Саме слiдчi В.Соболя розкрили багато злочинiв, а в 1925 роцi знешкодили банду Хмари, яка кiлька рокiв тероризувала всiх заможних крамарiв, ремiсникiв та кустарiв мiста. Схема дiй банди була досить простою: обрана жертва отримувала записку з вимаганням грошей. Того, хто вiдмовлявся платити або звертався в мiлiцiю, невдовзi знаходили мертвим. Довгий час оперативники не могли напасти на слiд злочинцiв, а коли арештували їх, то виявилося, що це була досить вiдома в Проскуровi родина - батько i його чотири сини.
Але бiльшою проблемою в тi часи була злочиннiсть на селi - загони рiзних "батьок" та "атаманiв" здiйснювали напади на селянськi господарства, колгоспнi комори, сiльради. З такими бандами в 1920-х роках боролися вже вiйськовi формування. Так, з особового складу 1-го полку дивiзiї Червоного козацтва, яка перебувала у Проскуровi, був створений винищувальний загiн для боротьби з бандитизмом. Свої операцiї вiн проводив не лише на Подiллi, а i в iнших регiонах України. Особливо вiдзначився проскурiвський загiн в 1921 роцi в боях проти банд Махно, а сотенний (тобто, командир пiдроздiлу) А.Iванов за особливi заслуги був нагороджений орденом Червоного прапора. Треба сказати, що в 1922-25 роках лише чутки, що на "зачистку" висилається сотня Iванова, наводили на бандитiв справжнiй жах.
