В 1937 роцi з трьох прикордонних округiв була утворена Кам’янець-Подiльська область з центром у Кам’янцi-Подiльському. Але незабаром, враховуючи те, що Проскурiв розташований на перетинi залiзничних та шосейних шляхiв i має центральне географiчне положення, було вирiшено перенести обласний центр...
В 1937 роцi з трьох прикордонних округiв (Кам’янецького, Проскурiвського та Шепетiвського) була утворена Кам’янець-Подiльська область з центром у Кам’янцi-Подiльському. Але незабаром, враховуючи те, що Проскурiв розташований на перетинi залiзничних та шосейних шляхiв i має центральне географiчне положення в регiонi, а також став найбiльшим мiстом в областi (в 1939 роцi вiн вперше за свою iсторiю випередив за чисельнiстю населення Кам’янець), було вирiшено перенести обласний центр. Вiдповiдний Указ був прийнятий Верховною Радою УРСР 14 березня 1941 року.Яким же був новоутворений обласний центр 70 рокiв тому?
Населення Проскурова в 1939 роцi складало 37 481 чоловiк, з яких було українцiв - 16 536, євреїв - 14 518, росiян - 3042, полякiв - 2921, iнших народностей - 464. В межi Проскурова, крiм самого “мiста”, входили: передмiстя Раково, хутори Дубово, Морозовського, Буняковського, Думанського, Бойня, Новий план №1, Новий план №2, Кавказ, Високе, Лани, селища радгоспiв лiкрослин та мiськкомунгоспу. Як бачимо, добре вiдомi нинi райони Зарiччя, Гречани, Ружична, Лезневе в склад мiста не входили - це були окремi села.
Промисловiсть Проскурова складалася з 15 державних пiдприємств, з яких 2 були союзного пiдпорядкування (механзавод i цукрозавод), 6 республiканського (машинобудiвний завод, пивзавод, м’ясокомбiнат, птахокомбiнат, деревообробна фабрика, крупорушка), 7 обласного (кондфабрика, макаронна фабрика, цегляний завод, хлiбозавод, друкарня, вагоноремонтна та граверна майстернi). Крiм того, працювало ще 20 промартiлей.
Серед закладiв культури у мiстi дiяли: театр росiйської драми, краєзнавчий та санiтарно-освiтнiй музеї, 2 кiнотеатри, 12 клубiв, 14 бiблiотек. Розширилася й мережа шкiл: 7 середнiх, 2 неповних середнiх, 3 початкових i одна для глухонiмих, якi до того ж подiлялися i за нацiональною ознакою - були українськi, росiйськi та єврейськi школи. Основнi медичнi установи - 4 лiкарнi, 3 полiклiнiки, 2 пологових будинки, тубдиспансер, вендиспансер, рентгенстанцiя.
У 1936 роцi в Проскуровi було органiзоване мiське автобусне сполучення. В 1939 роцi в мiстi їздило вже 3 автобуси, якi працювали в три змiни, в тому числi і в нiчний час.
З середини 30-х Проскурiв почав розбудовуватися: виросли чотириповерховi будинки для офiцерського складу мiсцевого гарнiзону (так званi ДОСи), побудували три нових школи, забрукували десятки кiлометрiв вулиць i тротуарiв. Тоді ж упорядкували парки iм.Коцюбинського та Франка. В 1939 роцi ввели в дiю двоповерховий готель (нинi головний корпус музучилища), Будинок Червоної Армiї (нинi Будинок офiцерiв), в 1940 роцi - кiнотеатр iм.Чкалова.
Але, водночас, мiсцева влада успiшно знищувала “пережитки минулого”. В 36-му почали розбирати костьол св.Анни (остаточно зруйнували його вибухiвкою в 1938 роцi). Собор Рiздва Богородицi закрили в серпнi 1937 року, Воскресенську цвинтарну церкву в 1938, “Велику” синагогу в 1937, “Зiнькiвську” синагогу в 1939...
Отож напередоднi вiйни Проскурiв значно змiнився. Ще бiльше планували зробити в новому обласному центрi в 1941-1942 роках, але плани перервала вiйна.
Сергій Єсюнін
