Розповісти друзям у:
Як свiдчать архiвнi документи (ДАХО-ФР-1285, оп.1, спр.6, арк.56 та спр.7, арк.15) цукеркова фабрика у Проскуровi заснована не 1928 року (як досi вважалося), а на рiк ранiше - 1927-го. Вiд 1930 року на територiї “кондитерки” дiяла макаронна фабрика (ДАХО-ФР-1285, оп.1, спр.7, арк.22). На цукерковiй фабрицi 1936 року трудилися 284 працiвники, а на макароннiй - 54.
Про те, якою була довоєнна цукерня свiдчить iнша архiвна справа - ФР-6158, оп.1, спр.1 “Вступний баланс Проскурiвської кондитерської фабрики на 12 липня 1944 року”. З акта, укладеного директором фабрики Iваном Даниловичем Дябелем, старшим бухгалтером Євгенiєю Петрiвною Ковальковою та старшим робiтником Володимиром Довгалюком, про збитки завданi “немецко-фашистскими захватчиками и их сообщниками конд. ф-ке, находящейся в городе Проскурове на улице Шевченко”, довiдуємося, що фабрика не була, як досi вважалося, “кустарною”, бо мала три двигуни: газогенератор потужнiстю 140 кiнських сил, паровий двигун - 25 кiнських сил та двигун “Коммунар” - 12 кiнських сил. Було на фабрицi два автомобiлi, чотири парокiнних саней, вiсiм парокiнних возiв та 18 коней. Обладнання цехiв складалося iз рiзноманiтних машин (забивна, пластикон, лiнiйна, для рiзання iрису, вакуумна), апаратiв (для варiння мармеладу, виготовлення халви), печей (американськi двояруснi), рiзноманiтних вальцiв тощо. Пiд час вiйни було знищено: двоповерхову будiвлю з пiдвальним примiщенням цукеркового цеху; двоповерхове примiщення (з пiдвалом) карамельно-мармеладного цеху; одноповерховий карамельно-пряниковий цех; цегляний одноповерховий макаронний цех; одноповерхову цегляну фруктоварку; механiчний цех; тарний цех; склади сировини i готової продукцiї, а також свердлувальний та столярний верстати.Довоєнна продуктивнiсть фабрики становила 20 тонн за змiну. Усе це та багато чого ще - меблi, тару, паливо, сировину та готову продукцiю - поглинула вiйна. Вцiлiли пiсля вiйни лише двоповерхова контора, склад (з пiдвалом) готової продукцiї та ще один пiдвал i глинобитна сушарка, на якiй 12 липня 1944 року було взято на облiк двi сушильнi печi, чотири столи, дерев’яний чан, яблукорiзка i бурякорiзка, а також двоє ваг, п’ять дерев’яних бочок для слив, двi залiзнi бочки, 200 рам для сушарки i 720 кубометрiв дров. Вцiлiле примiщення контори, яке iснує й досi, побудоване ймовiрно теж не 1928-го року, а ще 1905-го, коли бiля стратегiчного шосе Волочиськ-Старокостянтинiв було побудовано спиртоочисний склад. Станом на 1 жовтня 1924 року цей склад називався Проскурiвським винскладом Укрдержспирту. До революцiї 1917 року вiн належав акцизному управлiнню. На складi було п’ять фiльтрувальних батарей потужнiстю 600 вiдер. Про те, що будинок дорадянського походження свiдчать i його архiтектурнi особливостi.
Хто знищив фабрику, - чи справдi нiмецько-фашистськi загарбники i їх спiльники, як сказано в документi, а чи радянськi вiйська при вiдступi - питання до кiнця нез’ясоване. Пiд час окупацiї фабрика не працювала, а при вiдступi радянських вiйськ були пiдiрванi i поруйнованi майже всi важливi промисловi об’єкти мiста. Є, не пiдтвердженi документально, вiдомостi, що саме тодi - в 1941-му й злетiли в повiтря цехи колишньої цукеркової фабрики.
