Хмельницький портал

Вопрос из "куприноведения" - т.е. из творчества Александа Куприна в той части, которая в какой-то мере относится к нашему Проскурову.

Вот отрывок из "Поединка", который, как известно, написан по многим впечатлениям офицерской службы писателя в Проскурове:



Итак, господа офицеры изволят ехать до борделя. "Завалье" выделено мной. Уже не первый год меня грызет сомненье, могло ли такое заведение располагаться именно там.

Для справки: кое-что о проскуровских борделях - здесь.

А где находиться в современном Хмельницком Завалье?

Там же, где и в Проскурове: почти застроенный многоэтажками район частной одноэтажной застройки от Каменецкой в сторону улицы Завадского. Собственно, Завадского - это его осевая улица.

Завалля
з книги С. Єсюніна "Прогулянка Проскуровом" (скорочено)

У XVIII – XIX столітті та частина міста, де нині височить собор і вся навколишня забудова (фактично від магазина “Мисливство” і до вулиці Гагаріна включно), вважалася окраїною Проскурова і називалася Завалля. Назва походить від місця розташування цього району “за валом”, що колись оточував наше місто. Землі Завалля тривалий час використовувалися міщанами як городи, і лише з середини ХІХ століття почали забудовуватися. Що цікаво, до 1920-х років назву Завалля носила також і вулиця Завадського, яка кружляє серед одноповерхових будинків нижче собору. Старожили розповідали, що “славилася” ця вулиця непролазною багнюкою, а собак було стільки, що через це успадкувало назву Собачого провулка, бо кляті пси пошматували одяг не одного перехожого.

У 1824 році згідно з генеральним планом забудови міста значна частина Завалля була відведена під християнський цвинтар. Приблизно в ті ж роки в центрі цвинтаря побудували невелику каплицю, а згодом і церкву, освячену на честь Покрови Пресвятої Богородиці. Наприкінці 1870-х років цвинтар опинився в межах міста й рішенням місцевої влади був закритий. Територію під новий цвинтар відвели неподалік — вище Кам’янецької, одразу за залізничними коліями. Покровська церква-каплиця залишилася діючою, проте після відкриття на новому цвинтарі каплиці ставала все менше й менше відвідуваною. [...]

Старий цвинтар, на якому вже тривалий час не ховали, у 1911 році з благословення Преосвященного Серафима, єпископа Подільського і Брацлавського, віддали в користування Подільського товариства бджолярів. [...]

Після закриття у 1937 року кафедрального собору Різдва Богородиці, Покровська цвинтарна церква залишилася єдиним на весь Проскурів храмом, де ще жевріла лампада православ'я. Колишній настоятель кафедрального собору, протоієрей Євген Акаловський, не зважаючи на свій поважний вік та постійні перепони з боку влади, регулярно здійснював тут Богослужіння. 23 грудня 1938 року президія Проскурівської міськради вирішила “поховати” останнє вогнище православ'я та прийняла рішення – “цвинтарна церква по вул. Фрунзе підлягає закриттю, тому що знаходиться в безгосподарному стані і загрожує обвалом”. Але, навіть після такого кроку, отець-настоятель продовжував проводити Богослужіння поблизу закритого храму просто небо. По-війні, цвинтарна церква була відчинена. Під час другої антирелігійної хвилі у середині 60-х років, знову, як й наприкінці 30-х, цей храм залишився єдиним діючим у місті. Сталося це після того, як у 1964 році скасували Хмельницьку єпархію та знову закрили кафедральний собор Різдва Богородиці. Наприкінці 1960-х років вул. Фрунзе (нині – Камянецька) суцільно забудовується п'ятиповерхівками, й колишній цвинтар та Покровська каплиця опинилася затиснутою серед новобудов. [...]

Відродження храму почалося лише наприкінці 1980-х років. Більше трьох років віруючі міста й області вносили свої пожертвування, а також допомагали будівельникам під час спорудження на місці старої церкви-каплиці нового храму. І ось, 14 січня 1992 року, при численному зібранні народу відбулося урочисте відкриття Свято-Покровського кафедрального собору.
----------------------------------------------------------------------------------

А почему бы и не быть, в частном, так сказать, порядке. "Обслуживание на дому". Описание дороги по сути подходит. А может, просто выверт фантазии автора, может запомнилось ему это название и ассоциируется с "завалить", например.

Публичный дом на Завалье, ЕМНИП, находился примерно напротив "Бухары". Другой публичный дом находился примерно на месте "Пятого колеса" .

Loki написав(ла):


Артель "надомный труд" не вполне соответствует дальнейшему описанию. Тут что-то поиндустриальнее в смысле секс-индустрии. Простая городская хата отпадает ))

Loki, а у тебя есть книга Есюнина? Если есть, мог бы ты передать ее через sNc-JiNn для его жены

Она уже почти развалилась

Где купить "Прогулянки..." (в комментах)