| Коментарів | 0 | Переглядів: 12 |
У відповідь на сподівання Української Народної партії ввести цензуру в Інтернеті... Усі ці суперечки та істерія навколо "захисту моралі та державності у антиукраїнському Інтернеті" закінчаться тоді, коли нарешті політикани зрозуміють: Інтернет, точніше інформаційне середовище у сучасному світі - це невід'ємна частина суспільного життя громадян. Тому в інфосфері вони також мають право на свободу думки, слова, зібрань. Вимагати тут обмежень - це означає зробити перший крок до того, аби завтра оголосити в реалі "больше двух не собираться". Обмеження (моральні, суспільні та законодавчі) тут можуть бути не більшими (та й не меншими), аніж для людей на вулиці. Будь-яка цензура, тотальне шпигунство за контентом та ін. - це пряме зазіхання на права людини. А запевнення у благодійній місії введення контролю та цензури в інтернеті насправді є першими паростками тоталітаризму. Цікаво, що ініціативи політичної цензури виходять найчастіше саме від тих, хто називає себе "демократами". Вкотре переконуюся: ті, хто кричать про демократію, насправді домагаються тільки диктатури - аби лише із самими собою на чолі. Мій висновок: шлях для припинення цензурної істерії навколо Інтернету тільки один. Законодавчо визнати, що інформаційна сфера є невід'ємною частиною особистого та суспільного життя, а відтак - що на неї поширюються усі права, свободи та обов'язки громадянина. І все. не більше того!
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 20 |
Людмила Нитичук из Старой Синявы, выступив на Новой волне, нынче звездеет. Сменив украинское имя на "сербско-хорватское" "Мила Нитич", она с лицом эксперта, полувозлежа в вечернем платье, рассуждает в программе телеканала ICTV о музыкальном плагиате в творчестве композиторов ex-USSR первого эшелона: Игоря Крутого, Константина Меладзе... Пардон, он уже не Константин, Если Люда стала Милой, то он для нее уже естественно "Костя". Интересно в ее устах звучат с TV фразочки и суждения типа "Костя Меладзе..." "Пишешь же людям не хреновую музыку, а они на это забивают болт..." Рано же дети звездеют, однако... Если Меладзе для нее уже Костя, то АБ скорее всего ей просто Алла, а первый ее продюсер Андрей Клименко - так, пыль на босоножках.
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 9 |
| Коментарів | 0 | Переглядів: 14 |
Внимательно послушаем фонограмму песни французского шансонье Ива Монтана "Осенние листья". Особо прислушаемся к отрезку 0:31-0:46. музыкальная фраза - явно из русской песни "Полюшко-поле". А напомнила об этом сегодняшняя телепередача, где разбирались, "кто из композиторов у кого что украл". Но назвать это плагиатом не поворачивается совесть ))
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 48 |
Те, що "антитабачна" кампанія проти новопризначеного міністра освіти Табачника заздалегідь спланована, а його самого свідомо обрано зручною мішенню - сумніву не викликало з самого початку. Але я мав зрозуміти й інше: що свідомо та грамотно планувалося використання комунікативних та технічних засобів для швидкого розгортування "антитабачного" руху серед студентів та громадських активістів. Ключову роль тут зіграла народний депутат України, голова парламентського підкомітету базової середньої освіти Леся Оробець. Дивіться самі. Студенти та NGOшники (основна категорія протестувальників) - це люди, надзвичайно інтегровані з соціальними мережами. Спілкування у мережах для них невіддільне від звичайного спілкування. Раптом у дні, коли між основними "переговорщиками" у Верховній Раді вирішується формат майбутньої коаліції, у Твіттері з'являється користувач @LesyaOrobets . Одразу стає зрозуміло, що то не черговий фейк на кшталт численних твіттер-клонів Арсенія, а реальна депутатка. Вона за півдня освоюється з Твіттером, спочатку пробує вести твіттер-репортаж з інаугурації Януковича, а одразу після цього - твіттер-репортаж з закритого засідання своєї рідної фракції НУ-НС. Завдяки активній роботі у Твіттері вона блискавично швидко стає "тисячником" (зараз усього при 375 твітах має понад тисячу фолловерів) і, так би мовити, "провідником" акції "За ЗНО", яка реально є боротьбою проти міфічної, а не реальної загрози (масштаби загрози учасниками акції перебільшуються, а дії міністра освіти Табачника гіпертрофуються та коментуються наперед). А тепер складемо все докупи: 1. Народний депутат Леся Оробець була одним з авторів попередніх радикальних реформ в освіті і зацікавлена стверджувати. що альтернативи їм немає. 2. Вона є членом фракції, опозиційної до президента, до нової парламентської більшості, нового кабміну і, природно, як голова профільного парламентського підкомітету - до нового міністра освіти. 3. Певний досвід інтернет-роботи у неї є (не тільки персональний сайт, а й ЖЖ) 4. Твіттер опинився у неї "в руках" у підозріло вдалий гарячий момент. 5. Прямий репортаж з закритого засідання фракції викликав великий резонанс у Тві-спільноті та інших медіа, привернув до неї чималу увагу - і завдяки цьому блискавично зросла її аудиторія, на складання якої у звичайного користувача можуть піти місяці. Більше скандальних репортажів немає - то була замануха? 6. Інформація адептів "антитабачного- за ЗНОвського" руху активно поширюється саме у мережах, а найшвидше - у Твіттері. Це відозви, звернення, збори підписів, інфа про пікетування, лінки на антитабачниковські матеріали, запрошення приєднатися, компрометуючі Табачника вислови та ін... Тобто у короткий час створено ефективну інформаційну мережу на базі Твіттера. Ну не вірю я, що це випадково: все складалося разом дуже вдало, а Леся оробець виявилася людиною з дуже потрібними навичками, головне - активним інтернет-користувачем. Залишалося тільки показати їй Твіттер. І Твіттер у черговий раз довів свою ефективність. Follow me on Twitter
|
|||||||
| Коментарів | 4 | Переглядів: 41 |
Наближається чергова річниця звільнення Проскурова від окупації фашистами. Між засіданнями комісій, нарадами, зустрічами мера і його заступників з ветеранами і підпільниками - вискочать до пам'ятнгиків з вінками і букетами з парною кількістю гвоздик наші керманичі і представники громадськості і розбіжаться. Занадто мало цього, щоб ця важлива сторінка історії відклалася у пам'яті не те що молодших школярів, а й тих, хто уже курити навчився не згірш бійців після бою Великої Вітчизняної війни. Може б нашій міській раді, переповненій депутатами-бізнесменами, повчитися хоч у сусідньої Вінниці. Там на одній з міських околиць уже другий рік підряд у вихідний день, найближчий до річниці визволення міста, проводиться показова військово-історична реконструкція. Залучається реконструйована і відреставрована стара військова техніка, з кіностудії імені Довженка зі столиці привозять вихолощені вогнестрільні гвинтівки, які використовуються при зйомках фільмів про війну. І на дійство приходять подивитися тисячі жителів міста. А подивитися є на що. До сотні реконструкторів з двох сторін - червоноармійці та вермахтівці - ведуть півгодинну сутичку між собою за правилами тогочасного бою: штурм лавою, пересування болотистою місцевістю по-пластунськи, стрілянина з переходом у рукопашні сутички. Поле бою вкривається димом від використання піротехнічних засобів і спаленої торішньої трави, котра залишилася на пні... З'їжджаютьс реконструктори з багатьох міст. Торік у Вінницю їздило більше двох десятків реконструкторів, як червоноармійців, так і "фашистів". Запросили хмельничан на визволення Вінниці і на 20 березня. І відгукнулися хлопці, що самостійно купують за свої кревні чималі гроші деталі обмундирування та спорядження часів другої світової війни. Хай там непогода, хай доведеться повзати багнюкою - ідуть на це. Бо то їх захоплення. В тому вони бачать свою місію - нагадувати людям про подвиг визволителів. До речі, без реконструкторів-хмельничан уже обходиться рідко яка реконструкція подій Великої Вітчизняної. Київ, Львівська та Житомирська області, Севастополь. Це не повна географія таких заходів. У Хмельницькому ж відбулося тільки два - восени 2006 та влосени ж 2008 року - та й то реконструкторам довелося стріляти переважно губами та петардами. Стрілянину для шуму забезпечили місцеві військовики. Їздять хмельницькі реконструктори розважати та підіймати патріотичний дух по Україні, а хмельницьким політикам і високопосадовцям і не спаде на думку підтримати захоплення реконструкторів і використати його для виховання поваги до найріднішої історії - історії свого міста у чергову річницю його визволення.
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 27 |
| Коментарів | 0 | Переглядів: 72 |
| Коментарів | 0 | Переглядів: 34 |
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 71 |
Ще один аргумент, чому необхідно йти у соц. мережі: електронні контакти з громадою є невід’ємною частиною електронного врядування. А зараз сформувалося ціле покоління, для для яких весь Інтернет не виходить за межі соціальних мереж. Якщо подивитися логи місцевих провайдерів, є значна частина користувачів, яким Інтернет потрібен тільки щоб зайти ВКонтакти – жодної іншої адреси вони ніколи не набирають. Вчора моя донька безуспішно намагалася пояснити однокласниці, як передати файл через E-mail. Та постійно «сидить в Контактах», а що таке E-mail, просто не знала! І це не поодинокий казус, а справжня тенденція: і молодь, і люди старшого віку мають лише навички користування соціальними мережами. Це означає, що змінився «середній» користувач Інтернету, що змінився сам «споживацький» сектор Всесвітньої мережі. Ось підтвердження: ЗРОСТАННЯ АУДИТОРІЇ СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ВИПЕРЕДЖАЄ ДИНАМІКУ КОРИСТУВАЧІВ EMAIL А якщо змінилася ментальність громади – отже, треба засоби комунікації з нею підлаштовувати під ці зміни. Для початку, наприклад, ось таким чином
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 107 |
| Коментарів | 0 | Переглядів: 44 |
| Коментарів | 0 | Переглядів: 107 |
Пошуки велися на честь Дня захисту прав споживачів...
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 261 |
| Коментарів | 1 | Переглядів: 172 |
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 78 |
Стікають чергові дні пам'яті Тараса Шевченка. На жаль, його в основному цінують переважно в Україні та українській діаспорі. Не те що нашого іншого великого співвітчизника Миколу Гоголя. На те є ряд причин, і одна з них - та, що ми ліниві у тому, щоб читати і розуміти Шевченка, говорити про те, що він створив. Нам простіше піти шляхом меншого опору: "не читав, але повністю схвалюю". Тим часом, якщо вийти у читанні "Кобзаря" за межі навчальних програм, то нам, дітям інформаційного суспільства, може відкритися та глибина, яка відкривалася нашим малописьменним прадідам із берегинями їхніх осель. Там не тільки публіцистика й лірика. Там медитація єднання з природою, духовним корінням... Мабуть, у тому, що день народження і день смерті Тараса Шевченка стали поряд, є певний смисл. Такі події у земному бутті велета не можуть вмістится в одному дні, як то в інших смертних. Навмисно не цитую нічого з "Кобзаря". Відкриймо кожен сам для себе щось.
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 47 |
"Українська гривня – найкрасивіша валюта у світі." Такую новость можно увидеть на официальном сайте ХОДТРК.
|
|||||||
| Коментарів | 3 | Переглядів: 187 |
12 березня 2010 року о 16.00 в приміщенні Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.К. Реріха (вул. Подільська, 25) відкривається персональна виставка хмельницького художника-аквареліста Олександра Васильовича Франка.
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 75 |
В женщине загадочным образом, уживаются два противоречия-дополнения - Наталия Гончарова и Наталья Ростова... И в теории,кажется,ты знаеш,что из них реально,что иреально...а в жизни...Тайна в том. ...уметь воспринимать с чистого листа не только любимую,но и себя... ...носить в себе великодушие,как ключ к открытию вечной женственности... хотелось создать об этом песню,старомодно наверно, ... ...будем надеятся,что яблок достаточно,каждой*Елене*...с днем БЕСКОНЕСНОСТИ ВАС
|
|||||||
| Коментарів | 0 | Переглядів: 43 |
Сторінка 1 з 21
<< Початок < Попередня 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 Наступна > Кінець >>





Осиротіло наше місто. На 88-му році шляху земного із життя пішов останній із Героїв Радянського Союзу, що мешкали у Хмельницькому, Олександр Григорович Хабаров. Сумно, боляче – відходить важка, але дорога серцю епоха.
Пошуки велися на честь Дня захисту прав споживачів...
У нас новий уряд. Наче б пішли справи, хоча роздача портфелів ще не може продемонструвати, яким буде продовження. Нехай би вони були прагматиками.
Фестиваль документальних фільмів Docudays UA - справа, в якій живе талант Андрія Матросова
12 березня 2010 року о 16.00 в приміщенні Подільського культурно-просвітницького центру ім. М.К. Реріха (вул. Подільська, 25) відкривається персональна виставка хмельницького художника-аквареліста Олександра Васильовича Франка.